Довіра до інших

Хіба довіра вимагає, щоб ми закривали очі на мотиви інших людей або на свої власні? Нічого подібного – це було б нерозумно. Швидше за все, ми повинні оцінити, наскільки людина, якій ми довіряємо, здатна на погане, а наскільки – на хороше. Такий аналіз допоможе нам визначити, який ступінь довіри ми повинні проявляти в кожній конкретній ситуації.

«Як це бачить Білл»
(стор. 144)

Я – не жертва людей, а, скоріше, жертва власних очікувань, вибору і нечесності. Якщо я очікую, що люди будуть такими, якими я хочу, а не такими, якими вони є, то відчуваю біль, коли вони не виправдовують моїх очікувань. Якщо мої рішення егоїстичні, я відчуваю себе самотнім і нездатним довіряти людям. Якщо ж я чесний у всіх своїх справах, то знаходжу впевненість в собі. Якщо я намагаюся зрозуміти свої спонукання, якщо я чесний і довіряю іншим, то передбачаю небезпечні ситуації і можу їх уникати.