І прощаємо…

У найважчих обставинах мого життя мені знову і знову доводиться прощати інших і самого себе.

«Як це бачить Білл»
(стор. 268)

Прощення себе і прощення інших – два потоки в одній річці, а гребля з образи заважає їх течії або зовсім припиняє її. Якщо греблю прибрати, то обидва потоки потечуть знову. Кроки АА дозволяють мені побачити, як формувалося почуття образи і як воно потім перервало ці потоки в моєму житті. Кроки вказують шлях, слідуючи по якому, можна, по милості Бога, як я Його розумію, позбутися від вантажу образ. Так я знаходжу ту необхідну благодать, котра дає мені сили пробачити самого себе та інших.