Кристальна чесність

Кому хочеться бути бездоганно чесним і терпимим? Кому охота зізнаватися у своїх пороках іншій людині і компенсувати завданий іншим збиток? Кого хоч скільки-небудь цікавить якась там Вища Сила, не кажучи вже про медитації і молитви? Хто побажає витрачати свій час і енергію в спробах донести сенс ідей АА до інших страждальців? Ні, середнього алкоголіка, егоїстичного до крайності, така перспектива не приваблює – звичайно, якщо йому не доведеться все це робити заради власного виживання.

«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій»
(стор. 24)

Я алкоголік. Якщо я буду пити, то помру. Боже, скільки сил, енергії і душевного хвилювання народжує в мені ця проста істина! І це, насправді, все, що мені потрібно знати на сьогоднішній день. Чи хочу я сьогодні залишитися в живих? Чи хочу я сьогодні залишитися тверезим? Чи готовий я сьогодні просити про допомогу? Чи готовий допомогти іншому алкоголіку, що страждає? Чи усвідомив я, що моє становище смертельно небезпечне? Що я повинен сьогодні зробити, щоб залишитися тверезим?