Насіння віри

Віра, звичайно ж, необхідна, але однієї віри мало. Ми можемо вірити і в той же час не впускати Бога в своє життя.

«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій»
(стор. 34)

З дитинства я постійно ставив під сумнів існування Бога. Для такого «наукового мислителя», як я, ні одна відповідь не витримувала ретельного аналізу. Так тривало до тих пір, поки одна дуже терпляча жінка, врешті-решт, не сказала мені: «Ти повинен знайти віру». Ці прості слова посіяли насіння мого одужання!

Сьогодні, коли я, виполюючи бур’яни алкоголізму, займаюся своїм одужанням, я поступово даю цьому давно посіяному насінню віри проростати і розквітати. Щодень одужання – цього любовного догляду за своїм духовним садом – привносить в моє життя ще більше Вищої Сили, як я Її розумію. Бог завжди зі мною в моїй вірі, але я повинен сповнитися бажанням прийняти Його.

Я прошу Бога дарувати мені готовність виконати Його волю.