Ще й радіти?

…ми аж ніяк не похмурі люди. Якби новачки не бачили в нашому існуванні ніякої радості, вони не побажали б приєднатися до нас. Ми твердо наполягаємо на тому, що потрібно насолоджуватися життям. Ми намагаємося не ставитися до світових проблем цинічно, але і не звалюємо їх собі на плечі.

«Анонімні Алкоголіки»
(стор. 132)

Коли мій власний будинок в порядку, мені легше впоратися і з іншими сферами свого життя. Позбувшись від почуття провини і докорів сумління, якими були наповнені роки мого пияцтва, я тепер можу зайняти своє місце в реальному світі. Однак цей стан потрібно втримувати. Іноді слід запитати себе: «Чи буває мені весело?» Якщо відповідати на це питання мені важко або навіть болісно, то, може бути, я занадто серйозно сприймаю себе: не визнаю, що, прагнучи підтримувати порядок у своєму домі, нехтую роботою по Програмі. Я думаю, що біль, котру я відчуваю – це один із способів, якими Вища Сила привертає мою увагу, спонукаючи мене знову проаналізувати своє життя.
Ті незначні час і зусилля, котрі потрібні для роботи по Програмі – наприклад, для короткого повторного самоаналізу або відшкодування шкоди, де це можливо – окупаються сторицею.