Вдячне серце

Я намагаюся твердо дотримуватися тієї істини, що повне подяки серце не може тішитися марнославством. Воно з кожним своїм ударом обов’язково буде випромінювати любов – найпрекрасніше з почуттів, котрі нам дано пізнати.

«Як це бачить Білл»
(стор. 37)

Мій наставник говорив мені, що я повинен бути вдячним алкоголіком і розглядати все з позицій подяки, адже вона основа смирення, а смирення – основа анонімності, а анонімність – «духовна основа всіх наших Традицій, яка постійно нагадує нам про те, що головними є принципи, а не особистості». В результаті такого керівництва кожен новий день я починаю, стаючи на коліна, щоб подякувати Богові за три речі: я живий, я тверезий, і я – член АА. Потім я весь день намагаюся утримувати це почуття вдячності, в повній мірі насолоджуючись черговими відпущеними мені двадцятьма чотирма годинами життя за принципами АА. АА – це не те, куди я вступив, а те, чим я живу.