Відмовляємося від свавілля

Прийняли рішення доручити нашу волю і наше життя Богу, як ми Його розуміємо.

«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій»
(стор. 34)

Не так важливо, наскільки велике бажання людини зробити щось; значно важливіше – чи може вона передоручити свою волю і своє життя Богові, як вона Його розуміє? У пошуках відповіді на це питання я усвідомив всю мудрість Третього Кроку: цей Крок складається з двох частин.

При своєму колишньому способі життя я не раз міг загинути або, принаймні, покалічитися – але цього не сталося. Щось або хтось наглядав за мною. Я вважаю за краще вірити, що про мене завжди дбав Бог. Тільки Він вирішує, скільки ще днів життя буде мені даровано.

Проблема волі (свавілля або Божої волі) – найбільш важка для мене частина Третього Кроку. Лише зазнавши достатньо емоційного болю в марних спробах налагодити своє життя, я зрозумів, що готовий підкоритися Божій волі щодо себе. Капітуляція – як тиша після бурі. Коли воля Бога і моя знаходяться в гармонії, мене наповнює душевний спокій.