Завищені очікування

Завищені очікування

4 Квітня

«Це цілком реальне відчуття власної неповноцінності ще більш посилюється його дитячою чутливістю. Такий стан справ розвиває в ньому ненаситну, ненормальну потребу в схваленні оточуючих і визнання суспільства. Все ще залишаючись дитиною, він хоче дістати з неба місяць. Але місяць, мабуть, не бажає до нього спускатися!»

«Мова серця»
(стор. 102)

Коли я пив, я балансував між почуттям власної нікчемності і переконанням, що я – центр Всесвіту. Пошук рівноваги між двома цими крайнощами став основною складовою мого одужання. Місяць, про котрий я завжди так мріяв, в тверезості рідко буває повним; він являється мені в різних фазах, і в кожної є якийсь урок. За затемненням, коли настає темрява, часто слідує справжнє пізнання; але з кожним циклом мого одужання світло стає яскравішим, а моє бачення – глибшим.